АМОБАРБІТАЛ (Amobarbitalum), 5-етил-5-ізопентил-1Н,3Н,5Н-піримідин-2,4,6-тріон.
C11H18N2O3 Мол. м. 226,3
АФІ синтетичного походження. Білий кристалічний порошок, малорозчинний у воді, добрерозчинний у спирті та ефірі, розчинний у метиленхлориді. Водорозчинна форма утворюється при взаємодії із гідроксидами або карбонатами лужних металів і аміаку. УФ-спектр: λmax=244 (
=318) в 0,1 М розчині натрію гідроксиду. Зберігають у добре закупореній тарі.
Ідентифікують за Tпл; ІЧ-спектром поглинання субстанції; методом ТШХ; субстанція дає характерні реакції на барбітурати. Кількісно визначають методом алкаліметрії у неводному (піридині) середовищі за замісником. Після додавання до субстанції розчину срібла нітрату в піридині утворюється кислота азотна, яку титрують розчином натрію гідроксиду (індикатор тимолфталеїн).
Фармакологічна група. N05CA02 — снодійні препарати.
Фармакологічні ефекти. Полегшує засинання і збільшує тривалість сну. За рахунок стимуляції системи гальмівного медіатора — гамма-аміномасляної кислоти змінює фазову структуру, скорочує тривалість швидкої фази сну. Сон настає через ½–1 год і триває 8 год. Токсичні дози призводять до тяжкого пригнічення ЦНС. Смерть настає внаслідок паралічу дихального та судинорухового центру.
Застосування. При кількісних та якісних змінах структури і форми сну, інсомнії, при порушенні тривалості сну та при порушенні акту засинання (див. Барбітурати, Емоційні порушення, Неврози).
Машковский М.Д. Лекарственные средства. — Х., 1997; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; РЛС — Энциклопедия лекарств / Под ред. Г.Л. Вышковского. — М., 2002; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed., A, 2001.